Медична сторінка
СТОРІНКА МЕДСЕСТРИ
А турботлива медсестра
Про здоров’я наше дбає.
Гріє носики малятам,
Як ростуть, спостерігає.
Будьте впевнені, батьки,
Здорові ваші малюки.
Медичне обслуговування.
Медичне обслуговування в дошкільному навчальному закладі здійснюється відповідно до:
• Закону України «Про дошкільну освіту» ;
• Положення про дошкільний навчальний заклад;
• Постанова кабінету Міністрів України від 14.06.2002 №826 «Порядок медичного обслуговування дітей у дошкільних навчальних закладах»,
• Спільний наказ МОН та МОЗ України від 30.08.2005 № 432/496 «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у дошкільному навчальному закладі»,
• Статут дошкільного навчального закладу.
• Наказ МОЗ України від 24.03.2016 № 234 «Про затвердження Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів»,
• Спільний наказ МОН та МОЗ України від 17.04.2016 №298/227 «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (із змінами).
Основні завдання сестри медичної дошкільного закладу:
• Постійний контроль за станом здоров’я дітей;
• Проведення обов’язкових медичних оглядів дітей;
• Надання невідкладної медичної допомоги дітям у разі гострого захворювання або травми;
• Здійснення контролю за організацією та якістю харчування, дотриманням раціонального режиму навчально-виховної діяльності, навчального навантаження;
• Контроль за дотриманням санітарно-гігієнічних вимог та протиепідемічного режиму;
• Проведення санітарно-просвітницької роботи серед дітей, батьків або осіб, які їх замінюють, та працівників дошкільного навчального закладу;
• Ведення звітно-облікової медичної документації в порядку, встановленому МОЗ України.
У дошкільному навчальному закладі діти проводять значну частину часу в той період життя, коли відбувається їх інтенсивний розвиток, становлення особистості, формування багатьох корисних звичок; коли вони набувають нових знань та уявлень; коли закладаються основи здоров’я.
Добрий фізичний стан дитини забезпечують такі чинники:
1. Активна рухова діяльність.
2. Достатнє перебування на свіжому повітрі.
3. Загартування з використанням природних чинників (повітря, води, сонця, ґрунту).
4. Правильна організація харчування .
5. Достатній сон ( індивідуально для кожного вікового періоду розвитку).
6. Цікавий та корисний відпочинок.
Основні напрямки роботи сестри медичної дошкільного закладу:
• Фізкультурно – оздоровча робота.
• Організація раціонального харчування.
• Фізичне виховання
Фізичне виховання дітей повинно бути направлено на поліпшення стану здоров’я, фізичного розвитку, розширення функціональних можливостей організму, що росте, формування рухових навичок і рухових якостей. Раціональний руховий режим, фізичні вправи і загартувальні заходи слід здійснювати з урахуванням стану здоров’я і сезону року. У процесі життєдіяльності дітей у нашому дошкільному навчальному закладі використовується комплекс різних засобів: ранкова гімнастика, гімнастика після денного сну, фізкультурні паузи, фізкультурні хвилинки, заняття з фізичної культури, фізичні вправи на прогулянках, дитячий туризм, фізкультурні свята, розваги, дні здоров’я.
Загартовування
Загартовування – це система заходів, спрямованих на підвищення стійкості генетично зумовлених механізмів захисту та пристосування організму до багатьох факторів з тим, щоб добові та сезонні, періодичні та раптові зміни температури, атмосферного тиску, магнітних і електричних полів Землі і т.д. не викликали різких змін в організмі, що росте. Необхідно постійно забезпечувати раціональне поєднання температури повітря та одягу дитини, регулярно проводити провітрювання групових приміщень, забезпечити достатнє перебування дітей на повітрі, проводити денний сон при відкритих фрамугах. Спеціальні загартувальні процедури проводяться контрастним методом по системі “тепла вода, холодна вода».
Хорошим засобом загартовування є систематичне полоскання рота і горла водою кімнатної температури. До числа щадних методів загартовування належить короткочасне полегшення одягу для дітей 3-7 років, закочування рукавів вище ліктів або зміна колготок на гольфи або шкарпетки. прогулянка в будь-яку погоду у відповідному одязі, вологе обтирання, сонячні ванни, обливання ніг, ходіння босоніж по ребристій доріжці, раціональна побудова режиму дня, систематичне провітрювання приміщень, обливання ніг.
Основні умови загартовування:
• Загартовування органічно вписується в кожен елемент режиму дня;
• Систематичність та постійність загартовування, воно здійснюється протягом року, але його види і методики змінюються залежно від сезону та погодних умов;
• Урахування індивідуальних особливостей дитини;
• Загартовування здійснюється на тлі різної рухової активності;
• Поступовість розширення зони впливу, сили подразнення та збільшення часу проведення загартувальних процедур;
• Загартовування проводиться на позитивному емоційному тлі і при тепловому комфорті організму дитини.
Харчування
Здорове, раціональне харчування — запорука здоров’я, високої працездатності і активного довголіття людини. Основний фактор, що визначає раціональність харчування, – це збалансованість харчових речовин: білків та їх амінокислот, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінералів, мікроелементів, які повинні надходити в організм дитини у необхідній кількості і в певному співвідношенні один з одним.
Основні принципи організації харчування в ЗДО «Сонечко» наступні:
1. Адекватна енергетична цінність раціонів, відповідна енерговитратам дітей.
2. Збалансованість раціону по всіх замінимим і незамінним харчовим факторам, включаючи білки і амінокислоти, харчові жири та жирні кислоти, різні класи вуглеводів, вітаміни, мінеральні солі і мікроелементи.
3. Максимальна різноманітність раціону, що є основною умовою забезпечення його збалансованості.
4. Адекватна технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх високі смакові переваги і збереження вихідної харчової цінності.
5. Облік індивідуальних особливостей дітей (у тому числі непереносимість ними окремих продуктів і страв).
6. Забезпечення санітарно-гігієнічної безпеки харчування, включаючи дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, до якості продуктів харчування що постачаються, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв.
Десять порад батькам від медичної сестри
Порада 1. З усіх питань щодо здоров’я вашої дитини слід звертатися до лікаря-педіатра, який призначає лікування або при необхідності направляє дитину на обстеження до інших лікарів-фахівців. В особливих випадках, щоб не було затримки термінів початку лікування, при появі перших характерних ознак захворювань рекомендується відразу звертатися до фахівця в даній галузі медицини.
Порада 2. Якщо ви помічаєте, що ваша дитина у колі своїх однолітків відрізняється незручністю рухів, поганою промовою, якщо у неї бувають непритомність, запаморочення, головні болі, блювота, її закачує у транспорті, необхідно проконсультувати дитину у невропатолога.
Порада 3. Зверніть увагу на поведінку дитини: надмірна рухливість, гіперзбудливість або, навпаки, млявість, стомлюваність, плаксивість, страхи, порушений сон, нав’язливі руху – це найбільш поширені симптоми психічної напруги ще слабкої нервової системи дитини-дошкільника. При появі цих ознак обов’язково слід показати дитину дитячому психіатру.
Порада 4. Ваша дитина часто перепитує або не завжди реагує на звернену до неї мову, у неї бувають часті ангіни, втрата голосу, кашель, постійний нежить, якщо дитина спить з відкритим ротом, хропе уві сні, гугнявить при розмові – проконсультуйте дитину у ЛОР-лікаря ( отоларинголога).
Порада 5. Якщо у дитини поганий апетит, часто виникає нудота, блювота, порушення стільця (запор, рідкий стілець), болі в животі (до їжі, після їжі), слід звернутися за кваліфікованою допомогою до лікаря-гастроентеролога.
Порада 6. Звернення за консультацією лікаря-алерголога необхідно в тих випадках, якщо в дошкільному періоді у дитини виникає реакція (висип, набряк, утруднене дихання, раптовий нежить, чхання) на якусь їжу, запахи, пилок квітів, ліки, щеплення.
Порада 7. Запалення шкіри на різних ділянках тіла (частіше на руках і ногах), що супроводжується почервонінням, сверблячкою, лущенням, ексудацією – можливо, це ознаки хронічного дерматиту або екземи, вилікувати які допоможе лікар-дерматолог. До дерматолога слід звертатися за будь-яких видимих змін стану шкірних покривів, нігтів, волосся.
Порада 8. Якщо ви помічаєте, що дитина прищурює повіки, коли розглядає віддалені предмети, або низько нахиляється над листом альбому або книги, близько сідає до екрану телевізора, якщо вона здалеку (з відстані 5 метрів) не розрізняє дрібні (до 1 см в діаметрі) предмети, необхідно перевірити гостроту зору вашої дитини – зверніться до окуліста (офтальмолога).
Порада 9. Постійно звертайте увагу на поставу дитини: при ходьбі вона сутулиться, у неї одне плече нижче іншого, лопатки сильно виступають при випрямленій спині; сидячи на стільці, вона помітно прогинається в ту чи іншу сторону, намагається часто міняти позу, низько нахиляється (майже лягає на стіл) під час малювання і т.п. – Обстеження стану хребта повинен зробити фахівець-ортопед.
Порада 10. Не забувайте про необхідність обов’язкових профілактичних оглядів вашої дитини наступними фахівцями: ендокринологом (попередження захворювань щитовидної залози, діабету, ожиріння, порушень росту), хірургом (виявлення вроджених аномалій), стоматологом (виявлення і лікування карієсу), кардіологом (діагностика порушень функції серця і судин ), логопедом (порушення мови і сприйняття звуків).
БАТЬКИ — ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ
1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
2. Ведіть здоровий спосіб життя.
3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
11.Застосовуйте вдома різні профілактично — корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
— виконувати різні фізичні вправи;
— правильно харчуватись;
— загартовуватись;
— спілкуватися з друзями;
— дотримуватися особистої гігієни;
— дотримуватися режиму дня;
— знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.
ГІГІЄНА
1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.
10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.
11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.
12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.
ХАРЧУВАННЯ
1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.
ДИТЯЧА ІСТЕРИКА: ЧОМУ ВИНИКАЄ І ЯК ПОДОЛАТИ
Найчастіше істерики виникають у дитини надто розпещеної, обласканої, оточеної любов’ю, задарованої, особливо, якщо вона єдина в сім’ї. Усі бажання дитини батьки зазвичай неодмінно виконують. А якщо ні, вона змалку знає, що є такий чудовий спосіб вплинути на дорослих, як капризування. У таких випадках дорослі прагнуть розв’язувати всі проблеми «коханої» дитини – і не лише в дошкільному дитинстві, а й до самого вступу до вишу, а то й довше.
У результаті дитина зростає інфальтильною, перед конфліктними і стресовими ситуаціями відуває повну розгубленість, тому й обирає перевірений нею спосіб захисту від неприємного - істерику.
Полярними до попереднього чинником, що провокує істерику, є жорстка вимогливість до дитини, якою сьогодні все частіше зложивають батьки. Вони обирають такий стиль виховання, по суті, з добрими намірами.
Адже життя непросте, і що раніше дитина звикне до організованості, навчиться досягати мети, що більше знань отримає, то успішною буде в житті, прагнутиме завжди до більшого, і як почуватиметься реалізованою і щасливою особистістю.
Звісно, схильність дітей до істерик залежить не лише від стилю виховання та сімейного клімату. Багато чого визначено зазделегідь. Зокрема, схильність дитини до істерик може бути пов'язана з типом нервової системи. Слабка і неврівноважена нервова система - додатковий чинник ризику. Значення має і темперамент. Так, холерики імеланхоліки більш схильні до істеричної поведінки, ніж флеглатики і сангвініки.
Режим харчування дитини вдома
1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
ОСОБИСТА ГІГІЄНА ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ
У людини ставлення до власного здоров'я формується з дитинства. Велике значення у збереженні та зміцненні здоров'я дитини має гігієнічне навчання та виховання. Це – обов’язок батьків.
Особиста гігієна - це догляд за своїм тілом та дотримання його в чистоті. Шкіра захищає тіло людини від хвороб. Коли дитина бігає, стрибає, їй стає жарко і на шкірі з'являються крапельки поту. Крім того, на шкірі є тонкий шар жиру, так званого шкірного сала. Якщо шкіру довго не мити, на ній накопичуються жир і піт, де і затримуються частки пилу. Так, шкіра стає брудною, грубою і перестає захищати тіло. 
Щоранку діти повинні вмиватися: мити обличчя, руки, шию, вуха. Також необхідно робити це після прогулянок та увечері. Для процедури вмивання варто заздалегідь приготувати рушник і мило, за відсутності крана з водопровідною водою – кувшин або таз. Рушник слід вішати на гачок, а не накидати собі на шию чи плечі, бо на нього під час умивання потраплятимуть бризки води і він буде мокрим і брудним. Умиватися краще роздягненим до поясу або в трусиках та майці. Спочатку варто гарно вимити руки з милом під струменем води, але в жодному випадку не мити руки в ємності. Руки слід намилювати один-два рази з обох боків та між пальцями, потім добре змити мильну піну та перевірити чистоту нігтів. І лише тоді, уже чистими руками, мити обличчя, вуха та шию. Після вмивання необхідно витертися насухо чистим, сухим рушником, який в кожної дитини має бути особистим. Якщо дитина добре вмивалася, то рушник залишатиметься чистим.
Кишкові захворювання
Які найважливіші санітарно-гігієнічні правила потрібно виконувати в сімї, щоб уникнути гострих кишкових інфекцій:
1.Мити руки з милом.
2.Регулярно підстригати нігті.
3.Відучити дитину від шкідливої звички - гризти нігті.
4.Не купувати продукти у місцях стихійної торгівлі та продукти сумнівної якості.
5. Не вживати сире молоко, лише пастеризовані молочні продукти.
6. Перед вживанням фруктів, овочів і ягід слід ретельно вимити їх проточною водою, а потім обдати окропом.
7.При кулінарній обробці мяса,риби,молока температура повинна становити 100С. Заморожені продукти - повністю відтанути.
8.Готові страви краще вживати одразу, страви кімнатної температури є середовищем для розмноження мікроорганізмів.
9.Розігрівати страви потрібно при температурі не нижче за 100С.
10.Не зберігати готові страви поряд з сирими.
11.Порізи та дрібні рани на руках заклеювати бактерицидним пластирем, перш ніж готувати їжу.
12.Продукти харчування зберігати якомога далі від хатніх тварин, в ємностях, які щільно закриваються.
13.Зберігати продукти харчування, дотримуючись умов і термінів придатності, що вказані на упаковці.
14.Важливий фактор - чистота на кухні, чисті рушники для рук.
15.Використовувати воду гарантованої якості або додатково кипятити її.
ГОСТРІ КИШКОВІ ЗАХВОРЮВАННЯ
До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, Харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:
• розлад шлунково – кишкового тракту;
• загальне нездужання;
• часто підвищення температури.
